Постановка проблеми. Сучасна людина живе в стрімкому інформаційному потоці. З перших днів життя, в умовах комп’ютеризації усіх галузей людських інтересів та медіаграмотності посилюється роль та вплив сучасних інформаційних технологій на процес розвитку особистості. Кожна дитина є активним користувачем телебачення, комп’ютера, планшета, інтернету. Вона пізнає світ з особливою допитливістю, цікавістю та уважністю до дрібниць, збирає інформацію про своє оточення за допомогою почуттів, різноманітних джерел масмедіа. Але сьогодні безліч медіа спрямовані на те, щоб впливати на психіку дитини з метою маніпуляції та комерції, що призводить до ілюзійного сприйняття дошкільником оточуючого світу. Особливо це стосується вихованців закладу дошкільної освіти, бо вони не мають певного життєвого досвіду. Тому надзвичайно важливим є те, щоб людина була медіа грамотною, медіа компетентною та медіа освідченою.
Враховуючи вище зазначене, медіаграмотність дуже актуальна на сьогодні. Цією темою цікавляться як педагоги закладу дошкільної освіти, так і батьки вихованців. Її актуальність полягає у пошуку найбільш ефективних засобів впливу, які б допомогли пробудити у дитини вміння аналізувати інформацію і критично мислити. Вивчивши дослідження відомих науковців, проаналізувавши результати власних спостережень, дійшли висновку, що виявлені нами проблеми можуть бути розв’язані з допомогою інтегрованих занять з медіаграмотності для дітей старшого дошкільного віку.
Вважається, що термін «медіаграмотність» походить від термінів «критичне бачення» та «візуальна грамотність». Канадський науковець і консультант з питань медіаграмотності Кріс Ворсноп (Chrіs Worsnop) вважає, що медіаграмотність — це результат медіаосвіти, вивчення медіа. Інші науковці вважають, що медіаграмотність спрямована на те, щоб людина була активна та грамотна, така, що має розвинуту здатність сприймати, створювати, аналізувати, оцінювати медіапродукти. Американський науковець Роберт К’юбі (Robert Kubey) вважає, що медіаграмотність — це здатність використовувати, аналізувати, оцінювати та передавати повідомлення у різних формах. Тобто фактично всі науковці сходяться на тому, що медіаграмотність — це набуті під час навчання навички аналізувати та оцінювати медіа.
Метою статті є виявлення ефективності інтегрованих занять з медіаграмотності, їх впливу на аналіз медіапродуктів та розвиток критичного мислення дошкільнят.
Виклад основного матеріалу. В 2010 р. в Україні було прийнято «Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні», а в 2016 р. Президія Національної академії педагогічних наук України схвалила її нову редакцію. Ця Концепція базується на вивченні стану медіакультури населення України та міжнародному досвіді організації медіаосвіти. Основні положення Концепції відповідають завданням, сформульованим у Паризькій програмі-рекомендаціях з медіаосвіти ЮНЕСКО (від 22 червня 2007 р.), резолюції Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрової інформації (від 16 грудня 2008 р.), Феській декларації ЮНЕСКО з медіаінформаційної грамотності (від 17 червня 2011 р.) та Паризькій декларації ЮНЕСКО з медіаінформаційної грамотності в цифрову епоху (від 28 травня 2014 р.).
Мета Концепції направлена на сприяння, розбудові в Україні ефективної системи медіаосвіти, що має стати фундаментом гуманітарної безпеки держави, розвитку і консолідації громадянського суспільства, протидії зовнішній інформаційній агресії, всебічно підготувати дітей і молодь до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формувати у громадян медіаінформаційну грамотність і медіакультуру відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей.
Компетентності з медіаграмотності можно умовно поділити на чотири групи — розуміння медіа, використання медіа, комунікація за допомогою медіазасобів та вміння досягати власних цілей, застосовуючи медіа.(Рис1) Якщо дорослі учасники медіа контенту навчаться правильно фільтрувати інформацію, то в майбутньому їм буде просто пояснити дітям всю суть фільтрації інформації.
Успіх кожної людини в наш час безпосередньо залежить від вміння працювати з медіа. Саме грамотна робота з інформацією може допомогти вирішити проблеми розвитку та подолати розриви в знаннях. Важливо підготувати дітей до критичного, осмисленого ставлення до медіаінформації. Треба вміло використовувати особливості різних каналів масової комунікації, знати їх специфіку, сильні та слабкі сторони, мати навички виявлення недостовірної інформації, перевірки даних та виявлення маніпуляцій. Ще ніколи в історії людства інформація не мала такої ваги. Перед вихователем сьогодні стоїть благородне завдання підготувати дитину до життя в швидкоплинному інформаційному середовищі, не допустити, щоб діти «заблукали» в ньому або щоб віртуальне існування заслонило для них реальне життя. Слід навчити дітей усвідомленому ставленню до медійних образів, показати, як треба безпечно використовувати можливості сучасних інформаційних технологій. Набуття навичок грамотної роботи з медійною інформацією – це важливе завдання для педагога. Звичайно, інформаційні технології швидко розвиваються та змінюються, але базові навички носять універсальний характер і мають допомогти як в роботі з традиційними, так і новітніми медіа.
Організовуючи роботу з медіаграмотності, ми опрацювали Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), навчально-методичний посібник «Медіаграмотність та критичне мислення в закладі дошкільної освіти» (за редакцією О.В. Волошенюк, В.Ф. Іванова, Г.А. Дегтярьова), програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція) та створили гурток «Медіадошкільник». Систематизували та узгодили перспективне планування відповідно до лексичних тем.
Гурток відвідували діти старшого дошкільного віку за власним бажанням. Вихованці познайомилися з такими засобами медіа: преса, (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кіноіндустрія, рекламні щити та панелі. Традиційними в роботі гуртка були бесіди, медіатексти, ігри, вправи, творчі завдання, інтерактивні бесіди, кросворди, ребуси, комікси. Роботу з вихованцями проводили систематично і послідовно.
Вправу-комікс використовували для того, щоб з’ясувати звідки ми отримуємо інформацію, яким джерелам інформації ми можемо довіряти, чи потрібно перевіряти інформацію; розвивали критичне мислення.
Завдання з творчим навантаженням проводилися в невимушеній атмосфері. Наприклад, діти із задоволенням виправляли помилку в сюжеті казки, вибирали з карток, що пропонував педагог, тільки ті, що відповідали правильному сюжету, і викладали їх у потрібній послідовності.
Розглядаючи і порівнюючи світлини та мальовані зображення одних і тих самих тварин, птахів, діти знаходили різницю в зображенні навколишнього світу, визначали, які засоби виразності використовували фотографи та художники (спільне і відмінне), чим відрізнялися реальні зображення від вигаданих та фантастичних. І фотограф, і кожен художник створювали свій «образ», свою «думку», виходячи з власного досвіду і бачення. Саме тому «метелик» у всіх різний. Дошкільнята робили висновки, що так по-різному ми бачимо і сприймаємо медіасвіт. Під час виконання вправи «Віриш чи ні?» діти зрозуміли, що не завжди потрібно довіряти тому, що бачимо. Інколи отриману інформацію слід перевірити.
Познайомили дітей із таким видом книги як тунель-бук, закріпили назви міст, народних і державних символів, природи України. Діти збирали пазли, а потім по черзі розповідали про те, у кого що зображено на карті (наприклад: на моїй карті зображені дерева — дуб, клен, липа, каштан. Це дерева, які ростуть в Україні; на моїй карті зображено — віночок, калину, криницю, рушник. Це народні символи України). Під час виконання цього завдання, дошкільнята аналізували інформацію, логічно мислили.
Підбираючи сюжет для фотографій, вихованці в ігровій формі познайомилися з поняттями зі світу медіа — сюжетом, композицією, планом, а також навчилися краще володіти своїм тілом, працювати над виразністю міміки і жестів, створювати цікаві образи, передаючи характерні особливості зображуваних фотоперсонажів. Діти мали змогу відчути себе справжніми фотографами. Під час роботи над створенням фотографій дошкільнята на практиці знайомилися з поняттями план, ракурс, освітлення тощо. Розглядали персонажів фольклорних і літературних творів, аналізували медійні образи у мультфільмах, знайомилися з історією медіа та особливостями їх створення. Діти вчилися знімати кадри для майбутніх діафільмів та мультфільмів.
Висновки. Під час дослідження ми виявили, що медіаграмотність позитивно впливає на особистісний розвиток дошкільника. Діти, які відвідували гурток, стали більш розкутими в спілкуванні, не відчували страху перед необхідністю висловлювати своє ставлення до соціального і природного світу, який оточує їх. Вихованці навчилися рекламувати продукт, привабливо розповідати про нього і спонукати його придбати. Вони дійшли висновку, що не завжди товар, який рекламують, відповідає якості. Діти розширили свої знання про жанри журналістики, вчилися порівнювати новини на різних каналах; як одна і та ж новина подається; чи є вона правдивою. Зазначимо, що інтегровані заняття з медіаграмотності та аналіз медіапродуктів є ефективним засобом впливу на розвиток критичного мислення дошкільнят.
Список використаних джерел
- 1. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні, схвалена постановою Президії Національної академії педагогічних наук України від 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150 [Електронний ресурс]
- 2. Крутій К. Л. Медіаосвіта як напрям навчально-виховного процесу в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах. – Наукові записки. Серія: Педагогіка. – 2013. – № 3.
- 3. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. — Київ: Центр вільної преси, 2012. — 346 с.
- 4. Немирич А. Обучение детей дошкольного возраста медиаграмотности в контексте непрерывного медиаобразования [Електронний ресурс] / А.Немирич // Медиаобразование это новый взгляд на мир, медиамир.
- 5. Програма розвитку дитини від народження до шести років «Я у світі»/ О.П. Аксьонова, А.М. Аніщюк, А.Л. Артемова [та ін.]; наук. кер. О.Л. Кононенко. – Київ: ТОВ «МЦФЕР-Україна», 2019. – 488 с.
- Шабунова А.О.Вплив медіаосвіти на формування особистості в умовах інформаційного суспільства. – Режим доступу http://novyn.kpi.ua/2009- 2/31_Sabunova.pdf – Назва з екрану. – Мова: укр. – Дата звернення: 02.02.2016.